Слабоукраїнці

Тігіпко. Купив "Трудову Україну" Сироти. Назвав "Сильною" і на блюдечку з голубою каймою подарував владі окупантів. Що тут скажеш? Вже багато чого написано толково. Я ось тільки згадую гордість тих молодих людей, які побачили в Тігіпку "третю силу". Скільки в них було самоповаги після виборів! Я ніколи Тігіпку не довіряла, але десь в глибині душі була рада за цих людей - вони не піддались тотальній агітації в російськомовному Криму за "проффесора". І тепер?..
Втім, з партійців Тігіпка тільки у Кужіль вистачило духу сказати вголос "Ні". ЖІНКА!
Ющенко. Свою позицію вважає єдино правильною. Слухає тільки себе. Але ж не сховати, що рильце в нього добряче у пушку. Вкотре довів свою мстиву і дріб'язкову натуру.
Ввечері з'явились коментарі Ванникової. Що Ющенко нібито проти арешту ЮВТ до оголошення вироку. У самого навіть не вистачило духу сказати це у суді або де-інде перед камерами.
Блогери. Імітують інтелектуалізм. Знаходять або подають аргументи, чому вони нині "понад" поєдинком, який вже кілька тижнів заполонив інтернет-простір. Ноль емоцій на фактично цинічну заборону влади відзначати 20-річчя незалежності України. Колись мені було по-своєму цікаво чути їхню думку позицію. А тепер... Сантехніки! Хто ще може пишатись своєю духовною опустошеністю і деградацією? Очевидно, колишня видимість позиції була у них випадковою, даниною моді чи що. Справжня їхня сутність - хуторянство, ноль градусів громадянства, малоукраїнство.