вівторок, 24 липня 2012 р.

Позов

Спочатку знайшла новину в Інтернеті. Потім переконалась, що це не булька: у Ялті, на площі перед мерією з ретроназвою Радянська дійсно можна підтримати судовий позов до Януковича. Що я і зробила. Щоправда, бажаючих не бачила. Анкету видають у палатці з написом "Батьківщина" якось з-під поли, навколо - підозрілі бабусі, які завжди супроводжують конфліктні акції. Але врешті - це свідчення українськості Ялти.
До речі, в місцевий університет подано заяв на перший курс: російська мова і література - 24, українська мова і література - 46.   

Смерть як мірило

Не стало Ступки. Не всі, хто розуміє цю втрату, потраплять на похорон. Найкраще приєднатись до прощальної церемонії на відстані - переглянути фільм або виставу за його участю. Я вибрала "Білий птах з чорною ознакою".
Читаю інформацію про прощання в Києві і думаю: якщо так українці проводжають великого актора, то ми ще духовно здорова нація. 

неділя, 15 липня 2012 р.

Лівадійський коллайдер

Таким лагідним і прозорим, як сьогодні в Лівадії, море важко пригадати. Плавати у товаристві "одомашнених" риб, розглядаючи на дні дивовижні камінні химери... На думку приходило супервідкриття про "частинки Бога". Цікаво, коли у воді стає невагомим тіло, то чи є підстави гадати, що "виростає" душа?
І тиша!.. Після ялтинської суєти блаженна тиша у Лівадійському парку... Колись це буде чи не найбільше благо. Після переглянутої антиутопії "Бразилія" пофантазую: у майбутньому тишу будуть продавати на вагу, як наркотики, щоб абстрагуватись від реалій та подарувати собі п'янку радість чистоти і, якщо хочете, наближення до "частинок Бога".       

неділя, 8 липня 2012 р.

Двадцять років потому

Вчора їздили на мовний мітинг в Сімферополь. Гостро запахли спогади з початку 90-х. Правда, тоді нас облаювали ще енергійніше і натхненніше. Але...
Паралель підтверджується і киданням яєць з боку українофобів. Дісталось найменшій з нашого сімейного десанта. Її щока спухла, а на вишитій сорочечці розплилась велика пляма. Ну що ж - бойове хрещення успішно пройшла! Яник свого часу впав від яйця. А в Ілони тільки скотились дві великі сльози.
Двадцять років назад я вже відпирала одяг від яєць. Але тоді цієї дитини ще і в планах не могло бути. Невже треба починати все спочатку?
Періщив іванокупальський дощ. На перевалі п'янке свіже повітря заповнило всі вакуумні улоговинки свідомості, немов нагадуючи, що життя прекрасне.   

четвер, 5 липня 2012 р.

Наперсточники

Цинізм ПР-ів зашкалює. Тільки вони відкрито можуть хизуватись своїм шулерством, насміхаючись над жертвами власних афер. З ними не можна виграти, але історія саджає нас за один стіл. Ющенко і іже з ним дорікають опозиції за безпорадність і опосередковано хвалять ПР за "стимул". У чиїй команді він грає? 
Важко без лідера. "Кролик" Яценюк явно програє мускулистому Кличкові. Ми все намагаємось приплюсувати інтелект до сили. Але ніщо не може замінити харизми. 
Маятник моїх сподівань знову колихнувся: лідера нема, але народ є. Боже, не дай нам заніміти!