Ярусь

Тягне на пафос. Хотілось назвати блог "Князь Ялти". Народився маленький Ярослав. Ми пережили надзвичайно важкі 2 тижні з реанімацією мами і синочка. Але тепер вже три дні маленький вдома. Смішно говорити про принциповий атеїзм. Хто б не повірив в Бога, коли більше нема в кого просити захисту, коли життя близьких в небезпеці?
І мені випало чудо стати свідком, як маленька людина починає вивчати наш світ. Навряд, чи побачу, як він спробує його змінювати разом зі своїм поколінням. Але все ж - якась частка його життя пройде у мене перед очима. Певною мірою я повинна (як хрещена мати!) впливати на його світогляд, та поки що - він впливає на мій (тут все просто на перший погляд, але все ж треба подумти).
І все-таки цікаво, чи зуміє наша згуртована сім'я виростити ялтинського українця у неадекватнму середовищі?