суботу, 19 вересня 2009 р.

Збоченці

Вересень. Чеховський театральний фестиваль у Ялті. Міжнародний. Чимало цікавих вистав. Є і нецікаві. Директор театру, єврей, схожий на купця-коробейника, грає роль гостинного і дипломатичного господаря, не лінуючись брутально зі сцени принижувати дівчаток-моделей, що йому асистують. Україну принижує більш завуальовано, а все ж досить прозоро. Авторитетне журі. Серед них відомі Лесь Танюк, Неллі Корнієнко, Юрій Рибчинський. З-поміж акторів у центрі уваги Ада Роговцева. Так пройшло 2 тижні. Ви думаєте хтось з них зайшов у Музей Лесі Українки, що розташований буквально навпроти театру ім. Чехова? Ви думаєте хтось поклав квітку до її пам’ятника? Правда, є виняток, якщо бути абсолютно чесним: український театр «P.S.» з Харкова, проте ж не зі своєї ініціативи.
Знову вересень. Його фініш. У Ялті відбудеться 15-ий фестиваль «Лесина осінь» під егідою Міністерства культури України. Леся Українка – гордість української драматургії. Ви думаєте приїде хоч один театральний колектив до Ялти? Помиляєтесь.

6 коментарів:

  1. "Директор театру, єврей, схожий на купця-коробейника...". Чомусь згадалось "Останнє метро" Трюффо :)
    Сумно це, але хто вигадує назви типу "Лесина осінь", "Шевченківська весна", "ДрайХмарове літо", "Сосюрині джерельця"?.. Їм за це платять, чи вони роблять це від чистого серця?

    ВідповістиВидалити
  2. По-моєму, назви свят зорієнтовані на кодові знаки персоналіїв. Наприклад, добре знаю історію бренду "Лесина осінь" (див. листування). Зате тепер вона витіснена повністю через чиновницькі інтриги і замінена на "Лесина золота осінь". Ось тут уже неприродній симбіоз з Левітаном і маскультом очевидний.

    ВідповістиВидалити
  3. "Лесіна осінь" це у якому значенні бренд?!! Від цього словосполучення віє дитячими соплями, уйовими шараварами і продажними патрійотами...

    ВідповістиВидалити
  4. Не бачу сенсу вступати у дискусії зі "скурвленими дітьми... обісцяних 90-х"
    (Дністровий)

    ВідповістиВидалити
  5. +1 Справді, не у дискусії потрібно вступати, а то і 16-ті, 17-ті... "галочні" фестивалі гордості української драматургії відбуватимуться без глядачів, колективів... Та певно такими і пройдуть, бо "така, як сказано, судьба" (Смотрич).

    ВідповістиВидалити