Лівадійський коллайдер

Таким лагідним і прозорим, як сьогодні в Лівадії, море важко пригадати. Плавати у товаристві "одомашнених" риб, розглядаючи на дні дивовижні камінні химери... На думку приходило супервідкриття про "частинки Бога". Цікаво, коли у воді стає невагомим тіло, то чи є підстави гадати, що "виростає" душа?
І тиша!.. Після ялтинської суєти блаженна тиша у Лівадійському парку... Колись це буде чи не найбільше благо. Після переглянутої антиутопії "Бразилія" пофантазую: у майбутньому тишу будуть продавати на вагу, як наркотики, щоб абстрагуватись від реалій та подарувати собі п'янку радість чистоти і, якщо хочете, наближення до "частинок Бога".