Ще ніколи за 20 років Україна не опинялась в такому глухому куті безнадії. Буквально за добу повинні дзвеніти келихи, а стан такий, як писала Ліна Костенко - "душа до краю добрела". Завжди пишалась тим, що вміла контролювати себе, утікати від миттєвого у вічне. Але після обвалу сьогоднішніх новин - не можу.
Дякувати Богу, що є люди, у яких так само болить серце, відсутній страх і цинізм. Але нас замало, щоб знести цю Бастілію Дракона. Однак край, до якого ми дійшли, варто назвати словом, яке я придумала, пишучи про Хвильового - "надпрірвозність". Третього не дано: або в прірву рабської ганьби, або штурм Бастілії. Я вибираю останнє.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Публікації
Вам і Вашій родині - радісного Різдва і щасливого Нового року! все буде добре, ась побачите, - нас багато - головне по-божому і з добрими намірами жити, тільки так можна перемогти зло :-)
ВідповістиВидалити