tag:blogger.com,1999:blog-7328553759651041844.post1291966257383720341..comments2023-06-06T12:06:36.584+03:00Comments on КАМЕР-ҐЛЮК: Світ ловив мене і… впіймавMartianahttp://www.blogger.com/profile/03582247626378535107noreply@blogger.comBlogger2125tag:blogger.com,1999:blog-7328553759651041844.post-35359043001379868182010-04-25T15:52:11.190+03:002010-04-25T15:52:11.190+03:00Дякую за розумінняДякую за розумінняМартіанаnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-7328553759651041844.post-43327459324777198392010-04-25T00:23:21.138+03:002010-04-25T00:23:21.138+03:00Я вас дуже добре розумію.
Завжди є межа, за яку не...Я вас дуже добре розумію.<br />Завжди є межа, за яку небезпечно заходити, кожен з нас хоч раз, але поступався принципами. Кожен робив негідні вчинки. У мене наприклад є декілька таких, що я навіть згадувати соромлюсь. Ви перша людина, що розповіла про свій відступ.<br /> Навіть армії відступають, і ми завжди відчуваємо, коли це відступ, а коли втеча.<br /> Дякую вам за урок відвертості.<br /> Усвідомлення, що відступ не є зрадою, чи дезертирством — додає сили.<br /> Мені досить часто доводиться інтуїтивно ловити ту межу у стосунках з людьми від яких я залежу, за яку не можна заступати. І кожного разу мене мучили докори сумління — я боюся? Я лукавлю? Знаходячи компроміс я зраджую принципи?<br />Світ справді не лише чорний та білий, а шлях до мети не завжди буває прямим.diyhttps://www.blogger.com/profile/16351637960226212203noreply@blogger.com