неділю, 28 жовтня 2012 р.

Єрусалиме!..

Тільки що дізналась результати екзит-полів. І хоч це ще не остаточні результати, інтрига збереглася.
Здувся хвалений Кличко, зливається з фоном забуття псевдомесія, нарешті відпочинемо від "мрії" Королевської. Мірошниченко у студіх намагається тримати удар, каже про унікальну послідовність регіонів. Якщо є щось унікальне, то це результат команди, лідер якої в ув'язненні. Такого Україна дійсно ще не знала.
Рада за "Свободу". Ніколи не була симпатиком націоналістичної ідеології. Але успіх свободівців для мене означає відповідь українців на мовний закон, що дискримінує мову титульної нації. Тепер обітрися, Колісниченко, ось твій тріумф, ось твоя ведмежа послуга своїм господарям!

Сьогодні цілий день працювала над єрусалимським текстом Лесі Українки. І, як часто це буває, по-новому, гостріше відчуваю її біль, її тугу, її логіку... Ганьба тим, що відцуралися від Єрусалиму у вавілонському полоні! На щастя, далеко не всі українці безбатченки.

Гнітить нас ганьба тяжче від кайданів,
гризе нас гірше, ніж залізні пута.
Терпіть кайдани – то несвітський сором,
забуть їх, не розбивши, – гірший стид.
Нам два шляхи: смерть або ганьба, поки
не знайдем шляху на Єрусалим. 

Немає коментарів:

Дописати коментар