Соборність по-ялтинськи - 2

Січень - місяць свят. Чудово посиділи з милим товариством друзів музею, споживаючи кутю.
А буквально через тиждень - День соборності. Перед цією датою думала, до кого приєднатись. Планувала вже їхати в Сімферополь. Аж раптом гульк - в Ялті Студентський парламент знову ініціює "живий ланцюг" на Набережній. Накрапав дощ, штормило. Але купка людей навколо прапора поступово росла. З боку ялтинців менше було агресії, як торік. Коли ж би я пострибала з молоддю і не поспівала гімн на Набережній, як не сьогодні.
Один морж навіть в честь Дня соборності зробив заплив у хвилі.
Мій віковий ценз спонукав журналістів брати інтерв'ю. Підходила міліція, побачивши в мені організатора. І мені так радісно було пояснювати їм, що ініціатори то - нове покоління ялтинських українців (Боже, які вони гарні всі!). І тоді міліція, втративши до мене інтерес, пожартувала: "То Ви просто за компанію?". "Ні ж бо, - кажу. - За ідею".
Прикро тільки, що з числа тих, голови яких зближались над свічкою за Різдвяним столом, нас було лише двоє.
P.S. Фото додам.